Організатори національного форуму «Кліматичні амбіції міст» — міжнародна організація 350.org — Україна та Українська Кліматична Мережа за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні — провели у Києві прес-конференцію, присвячену адаптації міст до нових кліматичних умов.
На захід прийшли десятки журналістів з провідних ЗМІ країни. І це краще підтвердження, що тема є дуже актуальною.
В Україні темпи потепління майже втричі вищі, ніж загалом в світі, — розповіла завідуюча відділом прикладної метеорології та кліматології Укргідрометінституту, к. г. н. Віра Балабух. — До того ж, великі міста мають свій мікроклімат, тому особливо сильно відчувають на собі зміни клімату.
Великі забетоновані території розігріваються так, що температура повітря влітку може підніматися на 1–12ºC, ніж в передмісті. Засухи стали тривалими — до 2–3 місяців. А дощі навпаки — рідшими, зате дуже інтенсивними. Характер опадів дуже сильно змінився. Тепер вони стали «тропічними» — коли за короткий період виливається кількамісячна норма. Звичайно, ніяка зливова каналізація не впорається з таким навантаженням.
Разом з тим, як розповіла представниця міжнародної організації 350.org — Україна Інна Дацюк, звичайні українці ніяк не пов’язують зміни клімату і погодні катаклізми, які вже відчутно впливають на наше життя. І якщо зараз це тільки фінансові втрати і дискомфорт для мешканців, то через кілька років, за нинішніх темпів потепління, погодні аномалії будуть супроводжуватися людськими жертвами. Тому керівники міст, які справді думають про майбутнє, вже зараз мусять розробляти програми адаптації і негайно їх впроваджувати. За оцінками ООН, кожен долар, вкладений в адаптацію, дозволяє зекономити 6 доларів потенційних збитків.
«Треба розуміти, що універсальних рішень немає. У різних регіонах України зміни відбуваються по-різному. Якщо Схід і Південь під загрозою опустелювання, то деякі регіони Західної України можуть страждати від перезволоження. Треба враховувати ландшафтні особливості та місцеві екологічні проблеми, які зі зміною клімату значно загострюються. Тому кожне місто має проводити власну оцінку вразливості і від неї відштовхуватися при розробці плану з адаптації», — пояснює голова Української Кліматичної Мережі Ілля Єременко.
Справжнім викликом для всіх міст стає питання: що робити з дощовою водою. Оскільки більшість міста заасфальтована, а системи каналізації не справляються, воді просто ніде дітися.
У цьому контексті важливим є питання «децентралізації каналізаційної системи», як наголосив Семен Поломаний, ландшафтний архітектор та засновник архітектурної студії Zemlia. Діяти треба локально, тобто, щоб вода вбиралася прямо на місці й очищувалася ще до того, як потрапить у місцеві ріки.
А керівник ГО «Голос Природи» Євген Колішевський поділився досвідом Кам’янського — на сьогодні єдиного міста в Україні, де за ініціативи громадських активістів оцінка вразливості до зміни клімату і план дій з адаптації були розроблені за участю експертів-метеорологів, фахівців державних служб і профільних департаментів.
Національний форум «Кліматичні амбіції міст» відбудеться 28–29 листопада у Львові. Зареєструватися можна за посиланням. Запрошуємо також долучатися до події Форуму на Facebook.
Фото: Олена Ангелова